13 березня 2014 року в ДПТНЗ "Броварський професійний ліцей" відбувся відкритий виховний захід, присвячений рідній мові «Вічне слово Кобзаря»

13 березня 2014 року відбувся відкритий виховний захід в актовій залі, присвячений рідній мові «Вічне слово Кобзаря».

Були представлені стенд-виставка творів Т.Г. Шевченка, книги про розвиток української мови, добірки поезій та висловлювання про мову, словники української мови.

Всі виступи учнів супроводжувались тематичними відопрезентаціями, де демонструвалась краса рідного краю, самобутність української вишивки, історичні факти про українську мову, вислови українських поетів та письменників.

Моїм народом в тризуб закодовані,

Ви — триєдина сила, духу вись:

Пречиста хато, пісне й рідна мово!

Хто має вас, той вже не загубивсь.

Л. Степовичка

Мова росте разом із душею народу.

І. Франко

Мова - генофонд культури

О. Гончар 

Без мови нашої, юначе,

народу нашого нема.

В. Сосюра

Учня декламували поезії про Т.Г. Шевченка, співали пісні українських авторів.

У своїх виступах учні підкреслили, що сьогодні українська мова функціонує як державна мова України й національна мова українського народу.

Поза межами України українська мова в усній формі поширена в Росії, Молдові, Білорусі, Казахстані. Крім того, українською мовою послуговуються українці в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії.

У Святому Письмі сказано: «Спочатку було Слово». Для кожної людини воно завжди спочатку. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій він народився й живе. Немає в жодній мові й нерідних слів.

Батьківська хата, материнська мова, рідна земля — словосполучення, що несуть у собі величезний почуттєвий заряд.

До мене сьогодні всміхнувся Шевченко

З картини, що там на стіні.

Читає пісні його  залюбки ненька,

Розказував батько мені:

Як вівці він пас  — ще малий був хлопчина,

А виріс — великий дав дар:

Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни,

Цю книгу, що зветься "Кобзар".

Як книгу святу  берегли ми завзято,

З собою забрали у світ,

Як слово Тараса  завжди зберігати,

Великий усім заповіт.

Буду й я  любити Вкраїну рідненьку,

То може й мені ще не раз

З картини ласкаво  всміхнеться Шевченко,

Наш Батько, великий Тарас.