Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

1944

Олександр Сосюра

 День пам’яті та примирення й День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.

Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння намагалася продемонструвати на наших землях прихильність до українства. Однак єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія.

У Другій світовій війні Україні випала героїчна і разом з тим трагічна роль. Єднання суспільства навколо усвідомлення цієї істини й надалі сприятиме ефективному протистоянню зовнішнім викликам та загрозам.

Під час пандемії COVID-19 учні ліцею отримали завдання від викладача історії Росицької М.В. зібрати матеріал про земляків-броварчан, які загинули у Другій світовій війні, про ветеранів і дітей війни.

Учнями було віднайдено відомості про героїв Броварщини Другої світової війни:

Теленко Констянтин Маркелович (1899-1943). Героїчно загинув при звільненні м. Бровари. Служив в 50 стрілецькій дивізії. Похований в м. Бровари.

Кабан Дмитро Миколайович (1911-1941) (зліва). Уродженець с. Літки, Броварського району. Загинув в боях за м. Київ.

З нагродного листа подвиг броварчанина Денисенка Миколи Григоровича.

Колбасинський Володимир Олексійович (1924-?). Уродженець м. Бровари. За героїчні вчинки нагороджений орденом «Червона зірка».

Кожухівський Федір Васильович (1902-?). Уродженець м.Бровари. гвардії підполковник, начальник штабу 123 гвардійського авіаполку. За героїчні вчинки нагороджений орденом «Олександра Невського».

Наказ №060/Н від 27.09.1944 по 797 стрілецькому полку 232 стрілецькій дивізії ІІ Українського фронту, де до нагороди представлені 6 солдатів, уродженців м. Бровари та йде опис їхніх героїчних вчинків.