Вхід на сайт

Пошук

Календар

«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів записів

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Вівторок, 2024-03-19, 7:00 AM
Вітаю Вас Гість | RSS
Державний професійно-технічний навчальний заклад "Броварський професійний ліцей"
State Vocational Educational Institution "Brovarskyi Professional Lyceum"
Головна | Реєстрація | Вхід
Електрозварник ручного зварювання, електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах


 
Електрозварник ручного зварювання. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах

Зварювання — це один із найпоширеніших технологічних процесів з'єднання матеріалів. Використання зварювання у всіх галузях народного господарства дозволяє виготовляти високотехнологічні конструкції. У професії зварника солідні історичні корені. Кування і зварка металу - стародавнє ремесло. Більше 2,5 тисяч років тому люди вже плавили і сполучали метали. Прообразом зварника був коваль. Нарешті, трохи більше 100 років тому назад промислова революція привела до використовування електричної енергії, появи зварювального апарату і зварника як самостійної робочої професії. Зварник - це робітник по зварюванню металів, конструкцій та споруд. Суть процесу зварювання в утворенні міцних зв’язків між атомами і молекулами.

Історія електричного зварювання бере свій початок з XIX ст. У 1802 р. російський вчений В. В. Петров відкрив явище електричної дуги і вказав на можливість її використання для розплавлення металів. Але тільки в 1882 р. російський інженер Н. Н. Бенардос відкрив спосіб електродугового зварювання. Широке промислове застосування і розвиток зварювання почалися в 30-ті роки XX ст. З'явилися нові види зварювання: електрошлакове, під шаром флюсу, у вуглекислому газі, електронно-променеве, підводне. У 1924-1935 pp. використовувались електроди без покриття або з тонким іонізуючим покриттям. З 1935-1939 pp. почали широко використовувати зварювання на базі електродів з товстим покриттям і стрижнів із легованих сталей. У 1939 р. під керівництвом академіка АН УРСР Євгена Оскаровича Патона (1870-1953) були запроваджені автоматичне та напівавтоматичне зварювання під шаром флюсу. З 1948 р. промислове застосування отримав спосіб дугового зварювання в інертних захисних газах. На початку 50-х років XX ст. під керівництвом академіка Бориса Євгеновича Патона в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона було розроблене електрошлакове зварювання. У 1950-1952 pp. впроваджене зварювання сталей у середовищі вуглекислого газу.

Електрогазозварник виконує ручне електродугове, плазмове та газове зварювання (різання деталей, конструкцій та труб із сталі, чавуну, кольорових металів і сплавів, зварювання на автоматах, у тому числі обладнаних телевізійними, фотоелектронними та іншими пристроями, напівавтоматичне зварювання за допомогою автоматичних маніпуляторів (роботів). Він здійснює електродугове повітряне стругання деталей з високовуглецевих легованих і спеціальних сталей та чавуну, зварює конструкції з металів та сплавів з обмеженою зварюваністю, в тому числі з титану і титанових сплавів, зварює дефекти деталей машин та механізмів, готує шви до зварювання та зачищає їх після. При роботі на зварювальних автоматах і напівавтоматах функції зварника полягають у підготовці поверхонь, виборі технологічних режимів, контролі процесу зварювання та якості шва, а також у обслуговуванні відповідного устаткування. Разом з тим, незважаючи на застосування різних видів зварювальних машин, важливе значення має і завжди буде мати ручне зварювання. Воно незамінне у будівництві, при прокладанні трубопроводів, створенні гідроспоруд, ремонті різноманітної техніки. Неможливо оволодіти основами професії, не володіючи прийомами ручного зварювання. Зварювання ведеться за кресленнями та технологічними картами, до вказано, що визначають методи, марки електродів та час, потрібний для зварювання. При необхідності зварити деталь, до якої немає технологічних карт та креслень, зварник самостійно визначає особливості параметрів зварювання, матеріалу, шву, електродів, режиму тощо. Він також повинен добре знати правила обслуговування електрозварювальної апаратури, механічні та технологічні властивості зварюваних металів, марки і типи електродів, види зварних з'єднань, типи швів, режими зварювання, способи випробування зварних швів, види дефектів і способи їх попередження та усунення, правила техніки безпеки. Електрогазозварник повинен вміти виконувати роботи з ручного та автоматизованого дугового, газоелектричного і газового зварювання деталей, читати креслення, визначати основні причини браку і усувати їх, застосовувати раціональні прийоми роботи, економно використовувати матеріали і електроенергію, дотримуватись правил техніки безпеки.

 
 

Copyright MyCorp © 2024